Коли питання стосується спілкування з військовими, у більшості людей виникають переживання на рахунок того, як правильно з ними говорити, аби не зачепити почуття. Про те, як потрібно висловлювати подяку, турботу та говорити із захисником, щоб не поранити його невдалими словами, розповіли експерти з Центру громадського здоров'я МОЗ України. Відповідна публікація з'явилася на їхньому офіційному сайті.
Читайте також: Психолог Андрій Козінчук розповів, що не варто питати у військових, яких звільнили з полону.
"Коли ви побачили військового на вулиці, не потрібно бігти з обіймами чи кричати про подяку через усю вулицю, це може бути не зовсім приємним для людини, яку ви бачите вперше, - наголошують фахівці. - За нагоди можна пригостити кавою чи чаєм, проте обов’язково запитайте, чи можете ви це зробити на знак пошани й подяки від щирого серця".
Як не слід спілкуватися з військовими та яких запитань уникати?
- Не жалійте військового, адже жалість веде до безнадії та спустошення. Висловлюйте підтримку та віру, вони нададуть йому сил та натхнення.
- "А чи вбивав ти на війні?". Військові виконують накази, бойові завдання, ліквідують ворога, захищають всю країну від нападу.
- "А чи страшно тобі було?". Страшно кожному, хто бачив війну, хто на власному досвіді пройшов цей шлях. Нагадування про це почуття може повернути біль і тугу. Страх - природна реакція організму на реальну чи уявну загрозу життю.
- "А що ти робив на війні?". На війні не "щось роблять", на війні служать свободі, добру, своєму народові, покладають за це своє життя.
Читайте на тему: Як спілкуватися з тривожними рідними, які постійно "накручують": поради військового психолога.
- "Коли ми переможемо?". Питання, на які військовий не може дати вам відповідь, можуть спонукати його до почуття провини через неспроможність вплинути на процес, як того очікують. Натомість підтримкою для героя буде ваша впевненість і віра в перемогу.
- "Я за тебе дуже хвилююся", але це звучить так: "Через тебе я не можу знайти спокій та постійно перебуваю у тривожному стані". Якщо ви не можете впоратися з хвилюванням, то це зона вашої відповідальності, зона роботи з власними емоціями та почуттями. Не потрібно перекладати відповідальність на військового, який відповідає за свободу нації.
- "Навіщо ти туди пішов?". Тим самим ви знецінюєте та не підтримуєте вибір людини. Водночас знецінюється поняття свободи, єдності, людського життя.
- "Російська армія не вміє воювати, вони слабші за нас". Безперечно, наша сила та єдність вражає, проте коли військовий втрачає на полі бою свого побратима від рук "слабкої армії", це забирає його сили та віру.
Під час спілкування дайте висловитися військовому/військовій: запитуйте, що він або вона хоче розповісти, що цікаво дізнатися. Також можна поцікавитися, як саме ви можете його/її підтримати. Не варто нав’язувати свою думку, якщо людина не просить про пораду чи допомогу.
"Військовим складно пояснити свій досвід цивільним, тому ставтеся до цього з розумінням та пам’ятайте, що інколи вислухати – це потрібно й важливо", - підкреслюють спеціалісти.
- Як переконати родичів, які вірять у пропаганду РФ: поради військового психолога.
