Через повномасштабну війну, яку Росія розв'язала в Україні, багато людей змушені залишити свої домівки та знайти прихисток у безпечному місці. Найчастіше на переїзд наважується молоде покоління, тоді як старше їхати відмовляється. Лікар-психіатр Юлія Крамар пояснила таку поведінку людей похилого віку.
"Війна - це критична ситуація, яка оголила найтонші грані характеру. Ми намагаємось переконувати. Але давайте спробуємо зрозуміти", - закликає вона в Instagram. Фахівець назвала 5 причин, чому наші батьки, бабусі та дідусі не хочуть залишати свої будинки.
1. Вони не бояться. Літні люди говорять про, те що їм нічого боятися. Тим паче коли прийшла війна додому. Вони стають хоробрими, особливо коли загрожує небезпека їхнім дітям. І цьому у них потрібно повчитися.
2. За переїздом у них може стояти багато інших пояснень. Наприклад, якщо я переїду, значить, я слабка, кинула своїх родичів… Людям літнього віку більше притаманне чорно-біле мислення.
3. Мислення на кшталт "фільтра", полягає в тому, що особи літнього віку надмірну увагу приділяють своїм захворюванням та поганому самопочуттю. Натомість поза увагою лишаються позитивні події та переживання. Це мислення ще називають вибірковим абстрагуванням. При цьому людина може вважати, що "цукровий діабет та гіпертонія не дадуть перенести дорогу". В той же час поза увагою залишається те, що є ліки з собою.
4. Теорія стигматизації (наклеювання ярликів або таврування). Вони приписують собі "бирки, етикетки, ярлики", як-от: "я стара", "я не знаю як їхати", "я хворий і слабкий", "я буду тягарем для рідних".
5. Навіть, іноді вам здається, що людина все робить, аби її жаліли. Дійсно, когнітивні викривлення набувають глобальнішого характеру, ніж дійсні проблеми. Проте причиною стає підсвідоме бажання літньої людини отримати увагу. Часом підсвідома потреба людей літнього віку у турботливому ставленні рідних трансформується у погіршення симптомів захворювання.
- Раніше психолог дав поради, як спілкуватися з рідними, які перебувають в окупації.
