Спілкування з рідними, які знаходяться на окупованих територіях у період війни в Україні, вимагає певної психологічної підготовки. Психотерапевт Роман Кузнєцов пояснив, що у такій ситуації виникає два етапи роботи: дати раду власним емоціям та допомогти близьким.
Психотерапевт Роман Кузнєцов
Детальніше про це фахівець розповів на своїй сторінці в Instagram. "Перебуваючи на відстані від близьких, ми відчуваємо невизначеність, тривогу, лють, розпач, безсилля. Це нормальні емоції в такій ситуації, але є аж два "але": по-перше, це віднімає наш ресурс; по-друге, ці емоції можуть з'явитися під час спілкування з рідними. А контактуючи з нами, вони найменше потребують заспокоювати та втішати нас. Тож попередньо максимально стабілізуйте свій стан і лише потім виходьте на зв’язок", - каже фахівець.
Як допомогти близьким?
Основне завдання тих, хто опинився у окупованих містах, - вижити. Для цього їм вкрай важливо не піддаватися емоціям, не впасти у відчай та діяти найбільш раціонально. Це стосується і відносин з оточуючими. Це може бути нелегко, але людина в окупації має залишатись максимально раціональною. Навіть якщо сил нема терпіти. Людина має втриматись в максимально тверезому та зібраному стані, бо може настати час швидких та рішучих дій.
"Спробуйте донести до близьких, що є 40 мільйонів нас, тих, хто з ними та кожен день працює на перемогу, а ненависть та розпач ніяк не допоможуть справі. Також намагайтесь забезпечити їм фінансову підтримку: на їжу та базові витрати, комуналку або оренду і т. д. Бо нездатність самостійно закрити базові потреби дуже вибиває з колії і провокує тривогу та розпач", - пояснює психолог.
Що робити із сильним розпачем?
Іноді розпач може перемагати всі аргументи, які перераховані вище. У такому випадку рутина і планування допоможуть зберегти відчуття часу та стабільності. Спробуйте запланувати своє щоденне спілкування з близькими. Якщо це можливо, оберіть разом конкретний час виходу на зв'язок. Це допоможе вам обом відчути трохи контролю над реальністю.
Обов'язково зберігайте спокій протягом розмови. Не говоріть про почуття, бо людина може не "зібратися" після того. Намагайтеся максимально витягти близького у "раціональний" стан. Обов'язково подбайте про себе після такої розмови. Візьміть час на відновлення. Може навіть обговоріть свій стан із кимось.
- Раніше ми розповідали, що таке відчуття внутрішньої безпорадності та як із ним боротися.
