З часом COVID-19 втратить свою агресивність і перетвориться на звичайну інфекцію. Та для того, щоби зупинити пандемію, колективний імунітет людства має сягати рівня 85%. Яку ж вакцину обрати та як формується статистика людей, що захворіли на коронавірус - в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів колишній міністр охорони здоров’я, лікар та громадський діяч Олег МУСІЙ.
— Чи варто бажати вакцинації тим, хто її ще не зробив?
— Бажати вакцинації потрібно найбільш незахищеним категоріям людей — віком від 60 років, які зараз є найменш щепленими, але які найбільше помирають від коронавірусу. Й от їм дійсно потрібно максимально донести та роз’яснити необхідність вакцинації, щоби вони зберегли своє життя.
Людям, які ще коливаються, які бояться щепитися "новими" вакцинами, деякі лікарі радять вакцинуватися інактивованою вакциною СoronaVac, яка розроблена за давно відпрацьованою технологією.
Я теж є прихильником такого погляду і свідомо вирішив щепитися саме CoronaVac, тому що технологія виготовлення вакцини на основі вбитого вірусу застосовується понад 50 років. Ті ж вакцини, якими ми щепимо дітей у перші 3 роки життя, також є інактивованими. Ця технологія довела свою ефективність та безпечність, на відміну від інших вакцин, серед яких масово використовувалася лише одна під час спалаху вірусу Ебола в Африці.
А щодо вакцин для екстреного застосування, в багатьох фахівців виникає питання: "А чи не може бути віддалених наслідків?". На це питання відповіді не може бути зовсім, тому що хвороба нова, вакцини нові, вони не пройшли всі стадії клінічних випробувань і тому є питання.
— Тут є велике поле для викривлення інформації та виривання з контексту цих фраз.
— Довіра мала би бути в людей до наших чиновників, до МОЗ. А в них, своєю чергою, мала би бути побудована чітка інформаційна кампанія. Але ми бачимо, що виходять різні люди, з різними суперечливими меседжами — від міністра до головного санітарного лікаря та голови НСЗУ. От там породжується незнання та недовіра.
Я вважаю, що людям мають доносити правду, тоді вони сприймають інформацію набагато краще, навіть яка їм буде не дуже до вподоби. Чомусь в Україні тільки зараз почали стимулювати, а не обмежувати людей у боротьбі з пандемією. Це та ж тисяча гривень за вакцинацію, за бустерну дозу ще 500 гривень обіцяють. А раніше ми бачили тільки обмеження: туди не ходи, того не роби, полетіти нікуди не можна, піти в кафе не можна та інше.
Політика стимулювання показала позитивний результат і це сприяло збільшенню довіри до того, що говорить влада.
— Ви сказали, що віддалені наслідки ми зможемо дослідити тільки з часом. Зараз у чому ми маємо максимальну впевненість?
— За півтора роки застосування вакцин від коронавірусу ми побачили, що вакциновані люди у переважній своїй більшості менш гостро хворіють та в меншій кількості потрапляють до реанімації. І це вже доведений факт.
Клінічні дослідження будь-якого медичного препарату, у тому числі імунобіологічного, яким є вакцини, тривають 5 років. І тільки через 5 років можна буде точно у відсотках сказати про побічні дії.
От мені імпонує позиція Національної служби здоров’я Великої Британії, яка кожного тижня публікує дані про те, що сталося з людьми, які хворіють на коронавірус, що зі щепленими, і що відбувається після щеплень. І вони пов’язують багато чого також зі щепленнями, навіть смертельні випадки. А от в Україні їх виявляється немає. Я думаю тут теж таке приховування інформації. У Британії є смертельні випадки, а в Україні немає. Виглядає трішки несерйозно.
— Наскільки взагалі ми можемо довіряти тій статистиці, яка є в Україні та світі? Наприклад, щодо захворюваності.
— Статистика — маніпулятивна штука. Ми бачимо дані, які публікує МОЗ, й от багато людей дивляться й думають, що в Україні захворіло 30 тисяч. Насправді не захворіло, а діагностовано, а це дві великі різниці. Багато з хворих не звертаються до лікаря та не роблять тести, і, як правило, 50% випадків захворювання, навіть при попередніх штамах, проходили безсимптомно.
Добре, якщо можна так сказати, зараз прийшов штам "Омікрон", який витіснив агресивну "Дельту", яка викликала дуже багато ускладнень. За даними МОЗ, зараз знизилася кількість госпіталізацій, у п’ять разів знизилася смертність. Якщо згадати пік "Дельти", який був ще декілька місяців тому, то при захворюваності 25 тисяч, ми мали антирекорд — 800 смертей у день. А зараз ми маємо більше 30 тисяч хворих і смертність — 150 випадків за день.
Напевно, це ще пов’язано зі щепленням та великою кількістю осіб, що перехворіли за півтора роки. Особливо, хто перехворів, вони здобули природній імунітет, адже наявність будь-якого імунітету, а особливо природного, вберігає від агресивного перебігу коронавірусної хвороби.
Саме тому з’явилася ідея з бустерною дозою, з додатковою дозою, якраз мається на увазі те, щоби не чекати, коли людина природним шляхом отримає цей імунітет. Хоча, якщо людина вже щеплена двома дозами, я не бачу особливих проблем, що "бустерна" доза буде отримана природньо, від того ж неагресивного "Омікрону".
Зі статистикою для мене дуже показове було дослідження одного із приватних підприємств, яке протестувало 3 тисячі своїх співробітників ще рік тому. Тоді щеплених в Україні була мікроскопічна кількість, а загалом тих, хто офіційно по статистиці Міністерства перехворів, було 15 %. Так от тести показали, що 50 % співробітників мали антитіла до коронавірусу.
Це свідчило про те, що ще рік тому половина населення України мали імунітет. І я давно казав, що після агресивного штаму "Дельта" в Україні буде сформовано колективний імунітет. Насамперед, за рахунок перехворілих плюс щеплених. Й ось цього колективного імунітету, який сягає 82–85 %, достатньо для того, щоби зупинити пандемію.
— Багато хто сперечається щодо колективного імунітету. Чи можна себе потішити тим, що ми досягли цього рівня і він буде тривалий?
— Можна потішити тим, що він є тривалим. За два роки існування цієї хвороби ми бачимо різке зниження летальних випадків та ускладнень під час самої хвороби та після одужання. Якщо раніше хворіли до місяця, то зараз два тижні, і це дуже схоже на знайоме ГРЗ.
— А щодо цифр. Говорили всі про надлишкову смертність, яка вибивається зі звичайної річної статистики, ми бачили ці показники по Україні?
— Так, за статистичними даними Держстату видно, що за два роки пандемії в Україні додаткова смертність якраз десь у межах тієї, яку ми бачимо за опублікованими даними, а це близько 100 тисяч. Ну, там залишилося ще 500 чи 600 хворих. Вважайте, що померло 99,5 тисяч людей саме з діагнозом коронавірус.
Крім того, є недодіагностика, бо коронавірус міг спровокувати загострення якогось хронічного захворювання, від якого людина в результаті померла.
— А ми знаємо, в яку групу потраплять ті чи інші пацієнти?
— Ні, але це має відносне значення. Найбільше значення має саме відсоток смертності від коронавірусу, а також дослідження, як себе поводить кожен наступний штам SARS-CoV–2.
Людство з десяток років тому вже стикалося з двома пандеміями коронавірусу — це MERS та SARS-CoV–1. Так ось, спочатку теж була паніка, що віруси дуже агресивні, але за півроку-рік вони втратили свою агресивність та перейшли в розряд звичайного ГРЗ, які не спричиняють такого відсотку смертності, як останній штам "Дельта".
Й ось тепер ми бачимо, що тільки п’ятий штам коронавірусу — "Омікрон", який зараз запанував на планеті, різко втратив свою агресивність. Це є позитив, і це є природній перебіг стикання вірусів із людським організмом. Адже вірусу теж потрібно десь жити, а не вбивати всіх навколо.
— Якщо я не помиляюся, віспа була спочатку легшою, а за кілька десятиліть стала…
— Людство позбулося віспи тільки завдяки щепленню. Насправді віспа до того циркулювала так само, як і багато інших захворювань, навіть не вірусної природи, а там чума чи щось інше. І ті пандемії косили половину людства.
Сімейство коронавірусів, яких більше 60 видів, більше спричиняють захворювання у тварин. Так ось, коли у тварин з’являється новий вид вірусу, як правило, він поступово втрачає свою агресивність, але все одно залишається, він не зникає зовсім.
Щодо людей, то зараз з’явився третій вид коронавірусу — SARS-CoV–2, який викликає тяжкі захворювання та призводить до багатьох смертей. Далі відбувається питання співжиття людського організму з вірусом та збереження імунітету, що є дуже важливим при вирішенні питання щодо надання рекомендацій для введення все нових та нових додаткових щеплень.
Є от антивакцинатори, які кажуть, що підсадили все людство на постійні щеплення, і що в цьому допомагають фармацевтичні виробники, які зацікавлені в продажі своїх вакцин.
— Ви бачите зараз зміни тут?
— Ми бачимо зараз зміни в тому, що такі країни як Велика Британія, Швеція, Фінляндія та Данія повністю скасували всі обмеження пов’язані з коронавірусом. Дали людям самостійно вирішувати носити маски чи ні, щепитися чи ні.
А от Австрія по суті перша країна, яка ввела обов’язкову вакцинацію проти коронавірусу. Тому кожна країна вирішує по-своєму.
— Чи згорнуть фармацевтичні компанії виробництво, коли вже щеплення не будуть нам потрібні?
— Якщо вакцина не буде потрібна, то навіщо її виробляти? Я думаю, не буде потреби. Хоча вакцини від грипу існують уже більше 20 років, і кожного року ВОЗ визначає, які нові штами грипу будуть циркулювати у світі, і виробники навчилися виробляти вакцину вже від прогнозованих штамів.
І хто хоче, може добровільно прийняти для себе рішення щепитися чи ні. Адже будь-який медичний препарат, чи будь-яка ін’єкція — це добровільна справа кожної людини, тому що ми самі несемо відповідальність за власне здоров’я. І тут дуже важливим є пояснити людині, що вона може зробити, які є ризики, який є вибір, щоби зменшити ці ризики. Ось така політика була би більш правильною.
— Системний аналітик Євген Істребін пише, що в Києві ковідну статистику применшують з осені, а потім через 2–3 місяці вносять випадки із запізненням.
— Це маніпуляція. МОЗ дає пряму вказівку ставити діагноз "коронавірусна хвороба" тільки після підтвердження ПЛР-тестом.
— Тут історія в тому, що навіть усі ПЛР-тести не вносяться до статистики.
— Безумовно не всі. Тому що 20% ПЛР-тестів є хибно-позитивними і 20% хибно-негативними. Тому крім дослідження ПЛР, мав би бути ще клінічний підхід, це було б правильно.
У нас 30% населення проживає в сільській місцевості. І коли хтось у селі захворіє, він поїде умовно за 50 км до райцентру робити той тест? Таких знайдеться відсотків 10, а решта не поїде. І такі люди не потрапляють у статистику.
Наприклад, Чехія собі дозволила півроку тому зробити скринінгові дослідження на наявність антитіл у своїх громадян. Воно показало, що попри щеплення, на той час у них було 45%, 80% уже мали антитіла. Тому нашій владі потрібно було б зробити скринінгові дослідження, наприклад, на 10 тисячах людей, щоби визначити, скільки людей реально перехворіло в Україні.
— От, до речі, про зняття обмежень. ЕС не визнав вакцини CoronaVac, і багато європейських країн не дозволяли в’їжджати на їхню територію щепленим цією вакциною. Тепер же сказали, що з бустерною дозою Pfizer все ж можна буде перетинати кордон. У чому тут суть насправді?
— Насправді це боротьба фармацевтичного ринку та їх лобізм у країнах — визнавати чи не визнавати ті чи інші щеплення. Наприклад, Норвегія і Швеція без проблем визнає CoronaVac, а Німеччина, Нідерланди і Велика Британія — ні. Тому це боротьба за постачальника й того, хто буде продавати і заробляти кошти на тій чи іншій вакцині, яка виробляється в тій чи іншій країні. Ще безумовно це підтримка урядами своїх виробників.
За логікою, будь-яка вакцина, якщо вона введена і дає титр антитіл, є ефективною.
— Щодо титру антитіл. Як правильно зрозуміти, що ти перехворів, або ж вакцинація подіяла?
— Існує три типи імунітету. Перший — місцевий, який не має значення для коронавірусу. Другий та третій — це клітинний і гуморальний — антитіла і Т-клітини. Антитіла мають тенденцію до зниження, за півроку їх може майже не стати. Але Т-клітини пам’ятають про зіткнення з вірусом, і при його повторному потраплянні організм починає масово виробляти захисні антитіла.
Нічого немає страшного, якщо у вас через півроку дуже низький титр антитіл. Але й коли навіть через півроку він високий, навіщо робити ще щеплення? От мені з медичного погляду абсолютно незрозуміло. Не потрібно, тому що ви вже, можливо, стикнулися з цим же коронавірусом.
