Новий варіант коронавірусу "Омікрон" — це ще один доказ того, що COVID-19 стане черговою сезонною респіраторною інфекцією, з огляду на швидкість його мутацій. Але наслідки впливу цієї хвороби допоможе побороти сезонна вакцинація, що поки є єдиним способом захистити своє життя та здоров’я. Також необхідно дотримуватись стандартної схеми реагування на епідемічні виклики – це ідентифікація, ізоляція, діагностика та лікування. Про це та про можливості України створити свою вакцину, в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів голова Держсанепідемслужби у 2014-2016 роках СВЯТОСЛАВ ПРОТАС.
— Чи вдасться зробити українську вакцину? Чи є потужності для цього, насамперед, інтелектуальні?
— Насправді ми намагаємося відновити виробництво наших вітчизняних імунобіологічних препаратів ще з 90-их років. Якщо говорити про заявлену українськими вченими вакцину, то це не є класична вакцина й шанси в неї з’явитися дійсно є високими. Але наскільки вона буде ефективною проти нових штамів коронавірусу, які в нас з’являються, тут є питання.
Якщо говорити про класичне виробництво вакцин, то перспективи в нас дуже туманні. Не тільки з причин браку наукових медичних кадрів, які ми дійсно втратили, а й через жалюгідний стан матеріально технічної бази. Ми навіть не змогли в рамках співпраці зі США та в рамках угоди про зменшення біологічних загроз побудувати сучасну лабораторію третього рівня захисту.
У нас сьогодні немає лабораторій, де можна працювати з чистими культурами вірусу такого рівня патогенності як коронавірус. Навіть якщо говорити про вакцини більш сучасні — РНК чи векторні, які потребують нижчих рівнів захисту на відміну від інактивованих вакцин, то й тут технологічної можливості немає, оскільки це надзвичайно дороговартісне задоволення.
Для того, щоби цей процес був економічно вигідний, потрібно втягувати весь світ. Ми ж бачили, скільки коштів залучали компанії Pfizer та інші для розробки вакцини. Окрім того, мають бути й ринки збуту. Якщо розраховувати тільки на власний ринок, то ще у 90-их роках ми прийшли до висновку, що в країнах із населенням менше 50-ти мільйонів запускати повноцінне виробництво вакцин економічно не вигідно. Максимум на що ми можемо розраховувати — це відкриття тих чи інших філій відомих виробників і здійснювати, умовно кажучи, фасування — коли в каністрах привозять і тут розфасовують. Це те, що ми дійсно можемо сьогодні робити.
— От деякі українські фармкомпанії вже заявили, що можуть налагодити виробництво вакцин від коронавірусу завдяки трансферу технологій уже за 3–6 місяців. Але вони побоюються, що влада може відмовитися від використання національного продукту на користь іноземного.
— Це дійсно проблема. Пам’ятаєте, коли все починалося, у нас не було вітчизняних тест-систем для виявлення коронавірусу? Так сьогодні щонайменше три виробники в Україні випускають вітчизняні тест-систем за доступні кошти — близько 6 тисяч гривень. Але МОЗ закуповує їх у Великої Британії за 28 тисяч гривень. Скажіть, будь ласка, якщо ми запустимо власну вакцину, яка буде працювати й буде дешевшою, а ми будемо купувати й надалі за кордоном, бо, вибачте, маржа більша, то який нормальний виробник піде на цей ризик, вкладе гроші для того, щоби потім до нього так ставилися?
— Чому сьогодні на ринку вакцин є тільки 5 основних гравців, хоча у ВООЗ близько 300 заявок від компаній? Чому більш дрібні країни не намагаються вийти на ринок?
— Бо це недешеве задоволення. Навіть компанія Pfizer потребувала державних інвестицій для того, щоби запустити виробництво цих вакцин, їм не вистачало власного ресурсу. Тому не кожен готовий піти на цей ризик. Навіть велика французька компанія Sanofi не долучилася до розробки вакцин від коронавірусу, хоча вони роблять прекрасні вакцини від грипу.
Друге питання, наскільки виробництво буде ефективним. Клінічні дослідження — це той момент, який на сьогодні стримує масове використання вакцини. Плюс ще є мутації вірусу, які зменшують ефективність вакцин і компанії не встигають оновлювати штаммовий склад вакцини, тому що ще не окупили виробництво й запуск технологій. Фармацевтична галузь не встигає за цими мутаціями й не може працювати на випередження. Тому не кожен виробник буде готовий ризикувати у виробництві вакцин від коронавірусу.
— Що чекати від штаму "Омікрон"? І чи не потрібно вже визнати, що буде мутувати цей вірус і ми кожного разу будемо жити в карантинних обмеженнях?
— Абсолютно вірно. Ми маємо змиритися з тим, що це чергова сезонна респіраторна інфекція, зважаючи на швидкість його мутацій. Але ж ми маємо розуміти те, що чим більше він буде натикатися на імунізоване суспільство, тим наслідки його впливу будуть меншими. Це перейде в розряд щорічних простудних захворювань і нам доведеться з цим жити.
Але буде залишатися необхідною культура безпекової поведінки в таких умовах. Якщо раніше ми нехтували елементарними правилами особистої гігієни, масковим режимом у період грипу, коли так само наші лікарні були завалені й так само лікарняні видавалися на величезну кількість коштів, то сьогодні суспільство вимушене підняти свій рівень захисту і співіснувати з новими біологічними загрозами. Іншого варіанту в нас немає.
Стандартна схема реагування на спалахи чи будь-які епідемічні виклики — це ідентифікація, ізоляція, діагностика й лікування. Тобто ми повинні налогодити систему тестування, щоби вона працювала як швейцарських годинник. Систему ізоляції, тому що джерелом інфекції в будь-якому випадку є хвора людина і принцип "захворів — сиди дома" повинен бути у свідомості кожного. Не треба здорових закривати на карантин, треба ізолювати хворих. Тільки такими методами ми можемо мінімізувати темпи поширення та мінімізувати негативні наслідки.
Безумовно, вакцинація — це специфічний метод профілактики й мінімізації тяжких наслідків, але він має бути. Який би новий штам не був, коли людина вже імунізована чи вона хворіла від інших штамів, опірність її організму набагато вища, ніж у людини, яка взагалі не хворіла.
— А що думаєте про бустерну дозу?
— Я би говорив не про бустерну дозу, а культуру сезонної вакцинації. Було б добре, якби фармацевтична галузь встигала на випередження, прогнозувала ті чи інші мутації й робила вакцини, які були б більш ефективними. Чим менша ефективність вакцин, тим більші антивакцинаторські настрої в суспільстві. Але іншого шляху захиститися, окрім якщо такого самогубного, як перехворіти й невідомо виживеш ти чи ні, немає.
