Від початку пандемії COVID-19 вчені працювали над створенням вакцини проти вірусу. Менш як за рік людству представили відразу чотири типи вакцин, здатних викликати імунну відповідь проти коронавірусу. Але на цьому вчені не зупинилися, і незабаром люди зможуть вакцинуватися не за допомогою ін'єкцій, а приклеївши на руку пластир, випивши таблетку або закапавши вакцину в ніс. Докладніше про чудо-вакцини – у матеріалі "Апострофа".
Людство вже давно знайоме із вакцинацією. З перших днів життя нас прищеплюють від таких небезпечних хвороб, як гепатит, туберкульоз, кір, дифтерія, правець, поліомієліт та інші. Крім того, за бажанням людини проводиться і щорічна вакцинація від грипу. Для імунізації використовують давно відомі типи вакцин: живі ослаблені вакцини (проти туберкульозу, кору, краснухи), інактивовані вакцини (поліомієліт), субодиничні вакцини (менінгіт, кашлюк), рекомбінантні (гепатити А та В).
З появою вірусу SARS-CoV-2 наприкінці 2019 року та його швидким поширенням вчені також почали працювати над створенням вакцини, яка допоможе зупинити пандемію. Вже наприкінці того ж року світові представили чотири типи вакцин: два з них уже знайомі – інактивована (CoronaVac) та субодинична (NovaVax), і ще два створені за новою технологією – мРНК (Pfizer, Moderna), векторні (AstraZeneca, Johnson&Johnson) .
Однак абсолютними новинками їх не назвеш. Ці технології розроблялися більше 10 років тому і застосовувалися для створення вакцин проти інших захворювань. Наприклад, векторні вакцини тестуються проти лихоманки Ебола. мРНК-вакцини в першу чергу випробовувалися у боротьбі з раковими клітинами. Крім того, ефективність цих вакцин вивчається у боротьбі з ВІЛ, вірусом Зіка, збудником сказу, грипу та лихоманки денге. Але масове застосування векторних та мРНК вакцин припало якраз на боротьбу з коронавірусом.
Але технології на місці не стоять, і вчені працюють над створенням інших видів вакцин проти COVID, які навіть колоти не потрібно: спрей для носа, таблетки та пластир.
А чи це працює?
Працює. Але поки що складно говорити про ефективність даних типів вакцин, оскільки вони ще на стадії розробок, доклінічних та клінічних випробувань, кажуть вчені.
Як пояснює доктор медичних наук, лікар-імунолог Алла Волоха, у даних вакцин, як і в ін'єкційних, діє той самий принцип – введення антигену вірусу.
"Зараз антиген вводиться ін'єкційно, а можна ввести і на слизову оболонку носа, або внутрішньошкірно, як у випадку з пластиром, а пероральний метод діятиме на клітини імунної системи в кишечнику. Це різні варіанти введення, але принцип один і той же - ми повинні отримати антитіла до вірусу шиповидного білка", - сказала вона у коментарі "Апострофу".
Однак у всього є свій рівень ефективності, каже "Апострофу" старша наукова співробітниця відділу генетики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, доктор біологічних наук Оксана Півень. Якщо ефективність ін'єкційних вакцин доведена на значно високому рівні – 90-95% для мРНК-вакцин, то, наприклад, для вакцини-пластиря – 60-70%.
"Це менше, ніж у мРНК або векторних вакцин, але воно працює і це може бути альтернативним способом захисту. Оральні вакцини поки що на стадії доклінічних випробувань, тому про їхній ступінь захисту нічого не можна сказати", - зазначила біолог.
Чому ж учені впевнені, що такі типи вакцинації можуть спрацювати, хай і не так ефективно, як ін'єкційні? А тому що описані методи вакцинації не є новими для світу, а деякі з них застосовуються і в Україні.
"Інтраназальна жива вакцина давно використовується в США проти грипу. В Україні використовується оральна поліомієлітна вакцина, є оральна вакцина проти ротавірусів. І навіть пластир – це підшкірна вакцинація, яка застосовується при введенні вакцини проти туберкульозу, але за допомогою шприца. Тобто сказати, що це щось нове – ні, це вже використовується у світі. Зараз це просто адаптація таких видів вакцин до коронавірусу", – пояснила Волоха.
Далі ми докладніше розповімо, які види вакцин і де розроблені, на яких стадіях досліджень перебувають і коли підуть у виробництво.
Спрей від коронавірусу
Наприкінці червня поточного року з'явилося повідомлення, що австралійські дослідники з компанії Nucleus Network розпочали клінічні випробування нового типу вакцини проти коронавірусу у вигляді назального спрею. За словами директора компанії Пола Гріффіна, даний препарат покликаний зменшити ризик зараження ковідом, тоді як вакцини лише захищають від розвитку тяжких симптомів при захворюванні.
Дослідники вважають, що нова вакцина може виявитися ефективнішою порівняно з вакцинами. А враховуючи спосіб запровадження, на щеплення зможуть наважитися більше людей.
"Основна перевага полягає в тому, що коли ми вводимо вакцину тим же шляхом, яким потрапляє патоген або вірус, тоді, сподіваємося, реакція буде більш досконалою у фактичному припиненні потрапляння вірусу", - пояснив він.
Сама ж вакцина може стати доступною для застосування вже за кілька років, вважають вчені.
Ще одна країна, де також повідомили про створення спрею від коронавірусу - Естонія. На початку серпня науковий директор компанії Icosagen, що займається генною інженерією, Март Статут-молодший повідомив, що лабораторні дослідження на даний момент підтвердили, що розроблений назальний спрей однаково добре захищає від усіх штамів коронавірусу, які викликають, на думку ВООЗ, найбільше занепокоєння, включаючи Дельта-штам, який зараз поширюється в Естонії.
"Разом з нашою командою ми постійно відстежуємо зміни у вірусі та проактивно тестуємо здатність назального спрею BioBlock нейтралізувати ті штами, які ще не набули широкого поширення", - сказав Статут.
Цей препарат не є ліками чи медичним препаратом. Але його виробництво та випуск було погоджено з Департаментом здоров'я на підставі висновку групи експертів з прикордонних продуктів, що складається з фахівців з Департаменту лікарських засобів, Департаменту здоров'я, Департаменту сільського господарства та продовольства та Департаменту захисту прав споживачів та технічного нагляду.
Пероральні вакцини від ковід
У середині літа в Ізраїлі повідомили, що вперше протестують оральну вакцину проти коронавірусу. Препарат Oravax, який розробила компанія Oramed Pharmaceuticals, пройде клінічні випробування у Тель-Авіві у Медичному центрі імені Сураскі – однієї з трьох найбільших лікарень країни.
Генеральний директор компанії-розробника Надав Кідрон пояснив, що нова потенційна вакцина націлена на три структурні білки нового коронавірусу, на відміну від єдиного білка-шипа, на який націлені препарати Moderna та Pfizer.
"Ця вакцина має бути набагато більш стійкою до варіантів COVID-19. Навіть якщо вірус проходить через одну лінію, існує друга лінія, а якщо через другу лінію, існує третя", - розповів він.
Наразі вакцина проходить доклінічні випробування проти варіантів коронавірусу, зокрема штаму "Дельта". Якщо випробування завершаться успішно, то це стане революцією у запобіганні коронавірусу, вважає Надав Кідрон.
З переваг оральної вакцини виділяють можливість приймати вакцину самостійно вдома. До того ж пероральні препарати зазвичай мають менше побічних ефектів. Вакцину можна транспортувати в умовах температури холодильника і навіть зберігати при кімнатній температурі, що з точки зору логістики спрощує доставку її в будь-яку точку світу.
Більше того, розробка пероральної вакцини проводиться і в Україні. На початку листопада стало відомо, що науковці Інституту біології клітин НАН України у Львові створили першу українську вакцину, що основана на дріжджах, яка зараз проходить тестування на мишах у польському інституті у Гданську на імуногенність.
Але, крім того, метою біологів стало створення пероральної вакцини від коронавірусу, яку можна виготовити як спрей, мікстуру або таблетки. Її основа, як пояснили працівники інституту, це гуманізовані дріжджі, на поверхні яких частинки клітини "шипу" вірусу. Щоб одержати цю вакцину у великій кількості, потрібно виростити лише клітини дріжджів. А для цього використовують прості колби.
"Наш новий проект - це зробити пероральну вакцину, яка може використовуватися як таблетка, мікстура або спрей. Вона є неочищеним білком, просто дріжджові клітини, до яких прикріплені зовні вірусні білки. Ми принципово довели, що можна отримати гуманізовані дріжджі, з яких зовні прикріплено білки "шипа" коронавірусу", – каже керівник Інституту, академік Андрій Сибірний.
Пластир-вакцина
Технологію, що дає змогу вакцинуватися від коронавірусу без уколу, розробили австралійські вчені з Університету Квінсленду. Йдеться про введення препарату за допомогою пластиру з мікрочіпом високої щільності (HD-MAP), який після нанесення на шкіру людини створює тисячі мікроскопічних проекцій.
За словами провідного дослідника, доктора Девіда Мюллера зі Школи хімії та молекулярної біології Квінсленда, перші випробування були проведені на мишах. І тестування з використанням вакцини від COVID-19 американського виробництва показало "кращу та швидшу імунну відповідь".
"Коли вакцина Hexapro доставляється через аплікатор HD-MAP, а не через голку, вона викликає кращі та швидші імунні відповіді. Вона також нейтралізує кілька варіантів, включаючи варіанти Великої Британії та Південної Африки. І це набагато зручніше, ніж голка – ви просто "клацаєте" аплікатором по шкірі, і 5000 мікроскопічних проекцій майже непомітно вводять вакцину в шкіру", - пояснює вчений.
Вакцина зручна в зберіганні і не потребує дотримання холодового ланцюга: після нанесення сухого покриття на пластир стабільна протягом як мінімум 30 днів при +25 градусів і одного тижня при +40 градусів.
Противірусні ліки
Крім вакцин є досягнення і в розробці противірусних препаратів від коронавірусу. Їхня дія спрямована на те, щоб знизити ймовірність госпіталізації та смерті на етапі, коли людина отримала позитивний ПЛР-тест. У протоколі лікування коронавірусу, затвердженому МОЗ України, вже включено такі противірусні препарати як "Ремдесивір" та "Фавіпіравір". Однак над рівнем ефективності цих препаратів досі точаться дискусії серед вчених.
Днями з'явилося повідомлення від двох компаній – британської Merck та американської Pfizer – про створення високоефективних лікарських таблеток для лікування COVID-19.
Британський препарат "Молнупіравір" спочатку розроблявся фармацевтичною компанією Drug Innovation Ventures (DRIVE) при Університеті Еморі як препарат для лікування грипу, але згодом технологію придбала американська фармкомпанія Ridgeback Biotherapeutics і підключилася до розробки препарату Merck.
Згідно з даними випробувань, препарат удвічі знижує ймовірність госпіталізації або смерті від коронавірусу. Таблетки рекомендується приймати двічі на день.
Застосування таблеток схвалив британський регулятор із питань лікарських засобів. Тепер компанія чекає дозвіл на масове виробництво таблеток від Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (FDA) США та Європейського агентства з лікарських засобів (EMA).
Компанія готова до кінця 2021 року виготовити 10 мільйонів курсів лікування, а саме 40 таблеток для курсу, розрахованого на 5 днів, та за необхідності наростити масштаби виробництва.
Компанія Pfizer же оголосила, що розроблені нею таблетки "Паксловід" були визнані в ході ключових клінічних випробувань високоефективними для запобігання тяжкого перебігу захворювання серед людей, які отримали препарат незабаром після появи симптомів.
Повідомляється, що таблетки на 89% знижують ризик госпіталізації або смерті від захворювання на COVID-19, якщо їх приймати протягом трьох днів після початку симптомів.
"Результати дійсно перевершують наші найсміливіші мрії. Сподіваюся, "Паксловід" може вплинути на те, щоб допомогти всім нам повернутися до нормального життя і побачити кінець пандемії", - сказала керівник компанії Pfizer Анналіза Андерсон.
Найближчим часом Pfizer збирається звернутися до FDA, щоб отримати дозвіл на використання таблеток у США.
