Вакцинація від коронавірусу набирає обертів. Станом на 13 серпня першу дозу вакцини отримали понад 4,5 мільйонів українців, а повністю вакциновані - 2,5 мільйони осіб. Утім нинішніх темпів недостатньо для того, аби бути готовими до осінньої хвилі епідемії. І хоча міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що 65% українців воліють щепитися, а МОЗ повністю готовий надати таку можливість, нині в Україні немає ані ресурсів, ані необхідної кількості вакцин. Чому вакцинальна кампанія не зовсім ефективна, у чому різниця між різними вакцинами та чи треба вакцинуватися тим, хто вже хворів на ковід - в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів лікар-епідеміолог ОЛЕКСІЙ ГАЛІМСЬКИЙ.
- В Україні повністю вакциновані вже 2,5 млн українців. Як ви оцінюєте темпи вакцинації?
- По факту можна сказати, що вакцинальна кампанія в державі успішно провалена. Особливо треба звернути увагу на те, кого щеплюємо.
- Дивіться, вже 4,5 млн першою дозою вакцинувалися, до 5 млн лишається лише 500 тисяч.
- Проблема в тому, що пріоритетно треба було щеплювати групи ризику: людей старшого віку, хворих.
Однак зараз є імунологічні дослідження, оприлюднені Радою національної безпеки та оборони, які кажуть, що в нас 40% населення мають антитіла. Тобто вони контактували з вірусом. По факту, вони щеплення не потребують.
- Тобто якщо є антитіла, то щеплення не потрібне?
- Дослідження популяційне було проведено. Є інформація, що перед початком кампанії щеплень вітчизняні фахівці, доктори наук закликали, що треба порушувати питання про те, щоб робити скринінгові тестування перед щепленнями. Бо вакцина у нас дефіцитна, дорога і немає на всіх вакцини. І якщо б ми робили ці тестування, ці 40% би відсіялися. Зараз іноземні вчені кажуть, що ті, хто контактував з вірусом у природніх умовах, мінімум 1,5 року мають імунітет. Навіщо їх щеплювати?
- З’являється дуже багато нових досліджень. Вже казали, що цей аналіз на антитіла не показовий.
- Якщо антитіла є, то вже точно є імунна пам’ять. А от якщо їх немає, тоді вже дискусійне питання: чи просто зникли антитіла, чи людина не контактувала з вірусом. Тобто з урахуванням собівартості тесту, яка не перевищує 200 грн, доцільніше проводити тести, ніж всіх підряд вакцинувати, бо середня вартість вакцини понад 800 грн. Тобто якби тестували, була б колосальна економія.
- Це 800 грн за одну дозу?
- Це я узагальнюю. Є різні вакцини, різні поставки і, відповідно, різна вартість. Наприклад, нам уряд США дав гуманітарну допомогу - вакцину Moderna. Вона взагалі по суті безкоштовна для нас. Якщо це гуманітарна допомога, то її вартість визначити неможливо.
- Інші вакцину ми купуємо за бюджетні кошти?
- За бюджетні кошти у нас закуповується Coronavac. Були закупки за бюджетні кошти вакцини CoviShield, яка є аналогом AstraZeneca. Наскільки я розумію, через Covax купується Pfizer, той самий Coronavac і нібито очікується Novavax – я не знаю, чи буде – і у нас постачалася оригінальна AstraZeneca, здається, корейського виробництва. По суті, ми маємо всі види вакцин від коронавірусу. Всі типи, які можуть бути.
- Але мало.
- Вакцина є дефіцитним ресурсом. І дефіцитним ресурсом є спроможність системи охорони здоров’я в короткий термін щепити людей. Тому необхідно було від самого початку визначити групи.
- Так визначали ж.
- По факту, вони визначені дорожньою картою, яка не має юридичної сили. Документ не зареєстрований в Міністерстві юстиції. Це міжвідомчий документ, який, відповідно до порядку реєстрації, мав би стати чинним на 10-й день з моменту реєстрації у Міністерстві юстиції. По факту, реєстрація цього документу не допоможе, бо це 70 сторінок маячні, переклеєної врізками з інтернету. Він нормативної цінності не має жодної.
- Ось ми маємо до кінця літа повністю щепити 5 млн українців. Це який відсоток?
- Треба рахувати дорослих. У нас орієнтовно 30 млн дорослого населення на підконтрольних Україні територіях. Тобто виходить, що кожен шостий має бути щеплений до осені.
- Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко нещодавно заявив, що за даними соцопитувань, 65% українців готові вакцинуватися. Він зазначив, що українська система охорони здоров’я до цього готова. Ви погоджуєтеся з такою тезою?
- Я думаю, що це маніпуляція та жонглювання цифрами. По факту, якщо дивитися, хто чим хоче вакцинуватися…
- Тут взагалі про бажання вакцинуватися.
- Це груба маніпуляція цифрами, абсолютно типова для Віктора Кириловича. Можна сказати одне: система охорони здоров’я не готова вакцинувати всіх бажаючих, не спроможна і на даний момент не має чим. Треба починати з того, що ми не маємо ані вакцини на всіх бажаючих, ані спроможності вакцинувати. А щодо благ для вакцинованих…
- Це не буде дискримінацією? Чи це навпаки заохочення?
- По-перше, Конституція України забороняє будь-які види дискримінації, зокрема за станом здоров’я. По-друге, є стаття в Кримінальному кодексі. Я думаю, що відповідні органи мають цю заяву Віктора Кириловича Ляшка проаналізувати щодо можливого підбурення до масового вчинення злочину проти прав і свобод громадян.
- А якщо він подасть апеляцію і скаже, що це було для заохочення людей?
- Я думаю, компетентні органи розберуться, якщо захочуть.
- Якщо 65% населення готові вакцинуватися, це говорить про те, що решта 35% не хочуть?
- Ви знаєте, мені важко проаналізувати. Я чув перед початком, коли завозили вакцину, цифру, що 47% громадян не бажають вакцинуватися.
- Звідки ці дані?
- Соціологічні опитування. Треба запитати в того, хто назвав ці цифри, хто проводив ці опитування.
Знову ж таки, залежить і від вакцини. Кілька місяців тому сімейні лікарі зіткнулися з тим, що коли був масово завезений Coronavac, пенсіонери не хотіли щеплюватися. Вони кажуть, що чекають на Pfizer. У цьому і проблема, що нормативно не було визначено: що і кому. Якщо було б визначено якимось нормативним документом, ухваленим у законний спосіб, такий-то порядок вакцинування, і умовно кажучи, що пенсіонерам тільки Coronavac…
- Що ви можете сказати про роботу центрів вакцинації?
- Я особисто щеплювався у центрі масової вакцинації. На жаль, з точки зору епідеміології – є таке поняття "інфекційний контроль" - цей центр – це повна катастрофа. Вибачте, на весь цей кагал - а це 35 бригад - лише два умивальники. Медпрацівники не можуть помити після кожного пацієнта руки проточною водою з милом. Вони мають бігати до умивальників.
- Антисептик хоча б є на вході?
- Я можу розказати, як мене щеплювали. Я щепився в цьому центрі вакциною Coronavac. На медсестрі не було ані рукавиць, ані халату з довгим рукавом для убезпечення її самої, ані шапочки. У мене немає слів. Я там не лаявся, бо прийшов як пацієнт і людина абсолютно неконфліктна. Але цей центр – це повна катастрофа.
Проблема ж у чому. У нас епідемія продовжується. Як показала практика, людина, яка приходить на щеплення, може бути в інкубаційному періоді. І вона може заразити і медпрацівників, і інших пацієнтів. Все, що рятує в цьому центрі – це невеликий наплив людей. І в нас невисока інтенсивність епідемії.
- Українська Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики дозволила Міністерству охорони здоров’я змішувати мРНК вакцини Pfizer і Moderna та вводити Pfizer після першої дози AstraZeneca. Міксувати вакцини рекомендовано у тому випадку, якщо є дефіцит певної вакцини або людина отримала тяжку алергію після першої дози. Дослідження якісь є?
- Ця НТГЕІ – це група шаромижників, які набиралися на непрозорих умовах. Там серед цих експертів кілька людей взагалі не мають медичної освіти. Інші мають якусь непрофільну освіту. Я можу сказати, що в минулому році на знак протесту проти діяльності цієї групи з неї вийшла член-кореспондент Академії медичних наук, директор Інституту епідеміології Вікторія Іванівна Задорожня. Це найбільш фаховий науковий працівник в Україні з імунопрофілактики інфекційних хвороб. Я думаю, що в такій ситуації в будь-якій пристойній державі цю шарашку б розігнали.
- Повернімося до питання: то чи можна змішувати вакцини?
- В Україні таких досліджень не проводили. Все це на рівні скачування рефератів з інтернету. Люди дивляться, що написано на сайті ЦКЗ, що написано на сайті Європейського центру, дивляться, що написано на сайті ВОЗ. Все це компілюється і називається експертними висновками. Тобто української наукової думки і практики немає.
- А вона є в нас взагалі? Проводяться якісь дослідження?
- Звісно ні. Не фінансується і не проводиться.
- І все ж, спираючись на світову практику, можна змішувати вакцини чи ні?
- Тут є різні підходи. В принципі, бажано було б щеплюватися однією і тією ж вакциною. Як найгірший варіант – користуватися аналогічною. Тобто CoviShield і AstraZeneca.
А вакцини Pfizer і Moderna – це вакцини, які містять м-РНК. Теоретично, їх можливо змішувати. Та це не бажано з точки зору інструкції виробників.
В першу чергу до кожного фармпрепарату найголовніше – це інструкція виробника, затверджена уповноваженим органом України. В нашому випадку це Міністерство охорони здоров’я. І в інструкціях про змішування жодного слова немає. Тому всі рекомендації НТГЕІ в цьому плані, коли у вас інструкція... Розумієте, якщо щось станеться, то судитимуть медпрацівника за недотримання інструкції.
- У випадку, якщо людина робить першу дозу і виникає алергічна реакція, як потім діяти?
- Треба змінювати препарат і бажано тип препарату. Взагалі, якщо була така реакція, то людина має бути проконсультована відповідним фахівцем. Зокрема, лікарем-імунологом. Якщо виникла алергічна реакція, то у мене виникає питання, чи не є ця людина імунною по відношенню до самого вірусу, а не лише до якихось компонентів вакцини?
- Це що означає – імунна до вірусу?
- Тобто людина контактувала з вірусом у природі. По факту, їй щеплення не потрібне з наукової точки зору. Західні вчені зараз кажуть, що ті люди, які природнім чином контактували з вірусом – і перехворілі, і ті, хто переніс безсимптомно інфекцію - зберігають імунітет до коронавірусу більше ніж 1,5 року.
Що стосується повторних випадків, то існує думка, що це не пов’язане з наявністю антитіл, клітинного імунітету. Це генетичний дефект неспецифічного захисту.
- Але ваші колеги радять щеплюватися всім. І тим, хто хворів, зокрема.
- Я таку пораду дати не можу. Я вважаю, що це недоцільно ні з точки зору пацієнта, ні з точки зору держави.
- РНК-вакцину вважають новою розробкою у сучасній медицині. Якщо традиційна вакцина передбачає введення в організм ослабленого збудника інфекції, то вакцини на основі РНК - Pfizer і Moderna - вчать клітини виробляти білок, який запускає імунну реакцію при зараженні. Перевага інформаційної РНК вакцини ще й у можливості швидкого та масового виробництва. Чим вона краща, тільки людською мовою?
- Мені людською мовою важко сказати, в чому якась перевага цієї вакцини.
- Ну, наприклад, її можна швидко і масово виробити.
- Ми бачимо, що не швидко, і не масово. Ми взагалі не маємо виробництва в Україні і не маємо доступу. По факту, ці м-РНК вакцини для нас є менш доступними, бо вони є більш високотехнологічними, вони стали фішкою країн першого світу. Я б хотів трошки підсолити вашу солодку пілюлю з приводу м-РНК вакцин. Проблема в тому, що це вузький спектр антитіл. Грубо кажучи, якщо клітини людського організму порівняти з фабриками, то м-РНК – це проект, як виробляти вірусний білок.
- Що таке вакцина взагалі? Це кислота з вірусу, яку вводять людині?
- Це не кислота, це невеличкий фрагмент, який кодує якийсь невеличкий фрагмент білку.
Ми бачимо, що вірус мутує. Тобто вірусні білки змінюються. Якщо ми вводимо на один білок, на частину білка цю м-РНК, то є шанс, що ця вакцина поступово втратить ефективність. Тобто вірус мутує і обійде той захист, який дає вакцина.
- Інший тип вакцини не має такого ефекту?
- Я обрав для себе китайську вакцину Coronavac, бо це інактивований вірус. Тобто цільні вірусні частки, які містять цілу низку білків. Колись були такі грипозні вакцини.
У нас по аналогічній технології виготовляється вакцина від поліомієліту, наприклад, якою щеплюють дітей. Це перевірена стара технологія.
Проблема в тому, що інактивованою вакциною не можна за один раз і навіть за два створити високе навантаження антигену. Тобто ввести велику кількість, щоб виробилася дуже сильна імунна відповідь. У цьому її недолік. Перевага в тому, що великий спектр антитіл і дуже невеликі шанси, що вірус повністю втече від всього спектру антитіл, які виробилися на цю вакцину.
- А векторна вакцина – це що?
- А векторна вакцина – це найстрашніше. Це те ГМО, якого ми всі боїмося. По суті справи це генетично модифікований живий вірус. Але виникає питання, яким чином він модифікований.
- Цей вірус безпечний для людини?
- Це низькопатогенний вірус. Тобто він не має спричиняти виражену клінічну симптоматику. Це залежить від того вірусу, який модифікований. Наприклад, індійський препарат CoviShield і AstraZeneca – це аденовірус шимпанзе.
Аденовіруси – це група вірусів, зокрема є в людей такі аденовіруси, які викликають кон’юнктивіт, нежить, запалення мигдалин. В принципі, аденовірус шимпанзе не має становити небезпеку для людини.
За аналогічною технологією зроблений Johnson & Johnson. Тільки там взятий аденовірус людини. У нього введений фрагмент генетичного матеріалу, який відповідає за поверхневий S-білок коронавірусу, на який ми, власне, маємо отримати антитіла. В іншому це аденовіруси.
І аналогічний – тільки там два аденовіруси – це російський "Спутнік". Там дві різні дози, два різних аденовіруси.
- Які з можуть виникнути проблеми з векторною вакциною з цим аденовірусом?
- Перша проблема: після першого щеплення організм людини виробляє імунний захист до всього аденовірусу. І друга доза того ж аденовірусу є менш ефективною. Тому росіяни пішли іншим шляхом і взяли два різних аденовіруси. Інша проблема – ми чуємо новини з Росії – це висока реактогенність аденовірусу.
- МОЗ Ізраїлю заявило про зниження ефективності вакцини Pfizer проти зараження коронавірусом. До нас прийшла "Дельта". Ми до неї готові?
- Як завжди в нашій пострадянській країні, ми ні до чого не готові. По факту, ми бачимо, що кампанія вакцинації у нас провалена. Особливо сумно виглядають охоплення в старших вікових групах.
За моїми даними, в жодній віковій групі в Україні не перевищено 8% охоплення. Це той відсоток, який не може вплинути на розвиток епідемії.
Ми бачимо, що в нас орієнтовно 40% населення контактували з вірусом. До початку нової хвилі, яка може бути у вересні, ми, може, щепимо 10%, і в нас залишиться більше 50%. Бо щеплених ми не тестуємо і не знаємо, чи контактував він з вірусом. Тобто половина цих людей, яких ми щеплюємо, і так імунні за рахунок того, що вони перед щепленням контактували з вірусом. І на виході ми отримаємо те, що в нас більше половини населення буде незахищеною.
