Пандемія коронавірусу проходить не за класичними законами епідеміології, тому очікувати її швидкого завершення не варто. Та масова вакцинація дає надію на швидше повернення до більш-менш нормального життя. Втім вірус залишиться, він викликатиме захворювання, але вже у вигляді сезонних інфекцій, а не пандемії. Про це в інтерв’ю "Апострофу" розповіла науковець у галузі епідеміології та вірусології, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професорка і директорка Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського ВІКТОРІЯ ЗАДОРОЖНА.
— В Україні пік захворюваності на коронавірус очікується наприкінці жовтня - на початку листопада. На вашу думку, чи вдасться нам його пройти з меншими втратами у порівнянні з минулим роком, зважаючи на кількість перехворілих та вакцинованих, які вже мають певний імунітет?
— Якщо ми будемо екстраполювати нашу ситуацію на ту, яка є у світі, аналізувати, як проходило в інших країнах, то в мене немає надій на те, що чергова хвиля буде менш жорсткою. У тих країнах, де охоплення вакцинацією вже доходить до 50% населення - наприклад, Велика Британія, США та Ізраїль - була дуже потужна хвиля захворюваності.
Але на що треба звернути увагу, що в тих країнах летальність є надзвичайно низькою у порівнянні з Україною. Якщо в нас зараз смертність десь на рівні 1,7%, то в Ізраїлі це 0,07%, у США та Великій Британці близько 1%. І маємо розуміти, що в нас охоплення вакцинацію всього близько 14%.
Тому тут можна говорити, що вакцинація захищає від летальних випадків. І потрібно звернути увагу на групи ризику, їх потрібно захистити, бо серед них летальність становить понад 80% із загальної кількості смертельних випадків.
Вакцина не гарантує того, що ви не захворієте повторно, хоча і зменшує такий ризик. Та ризик госпіталізації та летальних випадків вона знижує на 90% і більше.
— А що ж буде далі, оскільки вакцина не здатна на досить високому рівні запобігти повторному зараженню. Чи ослабне вірус внаслідок колективного імунітету, або ж пандемія триватиме ще не один рік?
— Ця пандемія проходить не за класичними законами епідеміології. Якщо ми візьмемо всі попередні пандемії респіраторних вірусів, то летальність зменшується, вірус пристосовується до популяції. Тут він теж пристосовується, але минуло лише півтора роки, тому нам ще важко сказати. Наприклад, якщо ми подивимося на пандемію іспанки, то там теж перші два роки була дуже висока летальність. Тому потрібен час.
— Вже прогнозують закінчення пандемії за рік за умови високого відсотку вакцинованих. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?
— Скільки людей, стільки й прогнозів. Та вони вкрай рідко збуваються, особливо математичні. Те, що інтенсивність пандемії має знизитись — ми дуже на це сподіваємось. Збільшується кількість вакцинованих у світі, і це вже допомагає в боротьбі з пандемією. Будемо сподіватися, що цей вірус перейде до сезонних. Але станеться це наступного року чи пізніше, будемо бачити.
— У МОЗ уже офіційно заявили, що в разі погіршення епідемічної ситуації в країні та введенні жорстких карантинних заходів, вони не будуть стосуватися вакцинованих людей. Тобто вони зможуть і надалі відвідуватися громадські місця, користуватися транспортом тощо. Однак і вакциновані люди можуть поширювати коронавірус. Тож чи правильним є таке рішення?
— Якби вакциновані не могли бути джерелом збудника інфекції, то тоді б було все правильно. Але, на жаль, вони можуть поширювати вірус, до того ж захворювання в них може проходити в легкій та безсимптомній формі, чого можна навіть не помітити. Тому казати, що такі обмеження забезпечують покращення епідемічної ситуації, ми не можемо.
Але люди вже настільки втомилися від обмежень, що вони не можуть бути постійними. І в багатьох країнах світу ідуть саме таким шляхом.
— Тобто це рішення радше соціальне та економічне, аніж медичне?
— Так. Економіка в нас дуже страждає від таких жорстких обмежень, і люди теж. Тому потрібно пристосовуватися, не можна постійно всьому світу знаходитися в таких умовах.
— У деяких країнах світу зараз ввели вакцинацію бустерною дозою. Також не виключається, що буде щорічна ревакцинація. Чи не забагато щеплень нам треба буде робити?
— Я не є прихильницею щорічної вакцинації, але ця необхідність зараз вивчається. І я не прихильниця того, щоби ревакцинацію робили всім підряд, не знаючи рівень антитіл кожної людини.
Так само я не вважаю, що перехворілі мають отримувати дві дози вакцини, так як є багато даних, що для таких людей достатньо однієї дози.
Знову ж таки, які саме вакцини вводити - інактивовану, векторну чи мРНК-вакцину? Це питання треба вивчати і має бути індивідуальний підхід.
— Так, але все так швидко відбувається, наприклад, з бустерною дозою. Адже достатньо часу, щоби провести ґрунтовне дослідження, не було, і рішення спираються на сирі дані.
— Вже багато досліджень було в різних країнах, і це тільки здається, що рішення ухвалюються хаотично. Рішення потрібно ухвалювати з урахуванням національних інтересів, своїх можливостей щодо ревакцинації, і спиратися на медичні дані, які є.
— МОЗ ввів обов’язкову вакцинацію для певної категорії осіб, зокрема, для освітян та держслужбовців. А от для медиків ні, хоча б здавалося, що вони мають бути присутні в цьому переліку, адже вони безпосередньо працюють з хворими?
— Враховуючи і свій досвід, і досвід колег із нашої установи, більшість лікарів уже або вакциновані, або перехворіли, або й те й інше. Тому більшість лікарів уже зустрілися з цим збудником, і вони захищені.
— А як ви взагалі ставитеся до обов’язкової вакцинації? За різними соцопитуваннями, близько половини населення України не хочуть вакцинуватися від коронавірусу, і чи зможемо ми тоді побороти пандемію?
— Це не лише проблема України. Якщо подивитися на охоплення щепленнями в інших країнах, то ми бачимо, що воно дійшло до 50–60%, а далі процес просувається дуже й дуже повільно.
Ті, хто хотів, уже вакцинувалися. А тепер уже відбувається робота з населенням для того, щоби цей рівень підвищити, тому що темпи знизилися всюди.
— Та якщо у світі буде вакцинована лише половина населення, чи трохи більше, то як подолати пандемію? І чи можна, умовно кажучи, до вакцинованих додати людей, які отримали імунітет після хвороби?
— Поступово ми будемо набувати цей імунітет. В Україні однозначно вже понад 50% громадян зустрічалися із цим збудником. І поступово це коло буде розширюватися, а вакцинація буде продовжуватися. Тому чим більше буде вакцинованих, тим швидше ми повернемося до більш-менш нормального життя.
Вірус залишиться, він викликатиме захворювання, але вже не у вигляді пандемії, а сезонних підйомів. Будуть різні стадії перебігу, у когось легше, у когось складніше, будуть і летальні випадки. Але інтенсивність цього процесу впаде - і завдяки вакцинації, і від природної імунізації.
— Скільки нам ще треба провакцинувати осіб, аби зменшити прояви коронавірусу?
— Як я й казала, у країнах, де вакциновано 50–60% населення, летальність у 10–15 разів нижча, ніж у нас. Та, звісно, поки ніхто не скаже, яка кількість має бути щеплена, аби зменшити летальність до нуля. Це поступовий процес, і в різних країнах він іде по різному.
— У нас уже другий рік діє адаптивний карантин. Чи може він впоратися зі своїм завданням? Які б ще заходи ви рекомендували ввести для ефективного стримування розповсюдження вірусу?
— Карантин однозначно діє. Якби ми його не ввели на початку, у нас би відбувся колапс системи охорони здоров’я. А оці поступові, неодночасні хвилі дають змогу надавати адекватну медичну допомогу.
Та було б ще дуже добре, аби держава краще контролювала виконання громадянами тих протиепідемічних норм, які в нас діють від початку карантину: носіння масок, дистанція, використання санітайзерів. Люди розслабилися, і це дуже сприяє інтенсивності розповсюдження вірусу. Та це не лише в нас, а й в усьому світі.
— Минулого року коронавірус буквально витіснив інші респіраторні вірусні інфекції. Та чи не стикнемося ми з епідемію на грип і ГРВІ у цьому році? Тим паче, серед спеціалістів є думки, що грип може повернутися більш агресивним.
— Це дійсно правда. Цього року очікується підйом захворюваності - і він уже почався - на інші респіраторні вірусні інфекції. Останні півтора роки діяли карантинні обмеження, з носінням масок та дистанцією, що дуже вплинуло на розповсюдження ГРВІ. То тепер, коли люди знімають із себе ці обмеження, піде ріст респіраторних захворювань, які за своїм перебігом дуже нагадують ковід.
Відрізнити симптоми застуди від ковіду самому дуже важко, і саме лікар має визначати, яка вірогідність саме інфікування коронавірусом, чи відправляти пацієнта на ПЦР-тест та яке лікування призначати.
Щодо грипу, то останні півтора року була дуже низька його циркуляція у всьому світі. І він буде повертатися. До того ж накопичився певний прошарок людей, які вже не будуть мати до нього імунітету, тому все буде розвиватися інтенсивніше. Зважаючи на це, раджу вакцинуватися і від грипу.
