25 тисяч голосів набрала петиція, автори якої закликають запровадити кримінальну відповідальність за примусову вакцинацію. Тепер цю петицію має розглянути президент Володимир Зеленський. У тексті йдеться, що погрози звільнення та/або недопуску до роботи без щеплення мають бути прирівняні до поняття "примусова вакцинація". За це має бути передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Чи є підстави для впровадження подібного покарання, чи насправді всім потрібна вакцинація, та чому люди виступають проти імунізації та карантинних обмежень - в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла лікар-епідеміолог, заслужений лікар України ЛЮДМИЛА МУХАРСЬКА.
- Чи коректно використовувати термін "примусова вакцинація", та як ви загалом ставитеся до цієї ініціативи, коли вакцинація людей у деяких сферах обов’язкова?
- Я не бачила цього документу, чи дійсно там звучить слово "примусова". У нас у законодавстві є поняття "обов’язкова вакцинація". Вона застосовується щодо вакцинації дітей вакцинами проти інфекційних захворювань.
І є у нас обов’язковість вакцинації щодо різних інфекцій, які належать до поняття "за епідемічними показаннями". Наприклад, якщо люди працюють у якійсь сфері, вони мають бути вакциновані. Якщо вони не хочуть вакцинуватися, вони не можуть працювати в конкретній сфері.
Це стосується багатьох вакцинацій. Наприклад, дифтерія та деякі інші захворювання. Тому тут треба розрізняти ці два поняття. Немає примусової вакцинації у нас у законодавстві.
- Я так розумію, пропонується ввести це поняття.
- Можливо. Тут треба розуміти, що примусовості, мабуть, дійсно не може бути. Що таке примусовість? Це кайданки. Це не робиться в жодній країні світу. Але практично в усіх країнах є якісь стимули, якась мотивація. І є обов’язковість.
Наприклад, є таке захворювання як жовта гарячка - в деяких країнах Африки. Ці країни не пускають до себе людей, які не вакциновані проти цієї інфекції.
- Звичайно. Відповідальність на себе ніхто не хоче брати.
- Якщо ти хочеш поїхати до цієї країни, ти вакцинуєшся. Якщо не хочеш вакцинуватися, ти просто не їдеш. Тобто якщо ти хочеш отримати якусь дію або якусь послугу, то ти маєш зробити цю маніпуляцію.
- Якщо говорити про цю петицію, на її підставі може бути якось переглянута обов’язкова вакцинація?
- Я просто не знаю суті цієї петиції. Якщо вона стосується тільки ковіду, то це одна ситуація. Якщо примусовість вакцинації буде поширена на інші інфекції, то це вже інше.
- Лише ковіду.
- Думаю, що тут мова йде все ж таки про обов’язковість. Я знаю, що хочуть ввести обов’язковість для деяких категорій людей. Наприклад, для службовців, вчителів. Я як лікар в принципі вважаю, що при деяких ситуаціях для деяких конкретних груп можливо така дія потрібна. Але це моя медична позиція.
Я розумію, що якщо люди не вакцинуються, то вони будуть небезпечними для оточуючих. Тут треба сідати, можливо, за круглий стіл, за яким мають бути освітяни, соціальні працівники, фінансисти. Треба знайти якийсь компроміс. Ще раз повторюю: з медичної точки зору вакцинація, звичайно, потрібна.
- Просто є такі ситуації, коли людина, наприклад, перехворіла, в неї високий рівень антитіл, і вона навіть боїться робити цю вакцинацію, щоб не завдати ще більшої шкоди організму. У таких випадках що можна зробити? Роботодавець вимагає.
- Це питання, яке зараз дискутується не тільки в Україні. Ми знаємо, що в багатьох країнах люди навіть виходять на мітинги проти вакцинації.
Знову ж таки, я повторюю, що з медичної точки зору вакцинація потрібна. Потрібно доводити людям, що це потрібно зробити. Але також треба залучати інших фахівців до цієї ситуації, щоб не було цього протистояння, яке, на жаль, сьогодні існує.
- Ви ж бачите, що обов’язкова вакцинація викликає чималий опір суспільства. Звідси й виникають ці петиції, хвиля протестів свого часу накривала не лише Україну, а й світ. Це ж впливає і на політичну ситуацію. Якщо брати Францію, то там були дуже жорсткі протиепідемічні заходи, бо в нас навіть у громадському транспорті люди можуть без масок їздити. Чому люди висловлюють своє незадоволення?
- Тут комплекс причин. Ми знаємо, що вакцинація існує десятки років. Хто пам’ятає, то ще в Радянському Союзі батьки навіть не замислювалися і не думали, що практично всі діти були вакциновані і всі дорослі. Приходять діти зі школи чи з дитячого садочка, і вони вже вакциновані. Ніякого спротиву не було.
Але зараз дуже велика кількість різної інформації. Кожна людина може прочитати, отримати якусь інформацію - як позитивну, так і негативну.
Крім того, можлива ланцюгова реакція: в якійсь країні вийшли люди з протестами, в інших люди також замислюються. Ми не живемо окремо, тому всі тенденції, які є в світі, звичайно, є в Україні.
- Люди взагалі мають право на таку реакцію щодо вакцинації та інших обмежень? Що з цим робити?
- Звичайно, люди мають висловлювати свої думки. Це передбачено в законодавчому полі. Що робити? Пояснювати. Але ми бачимо, що навіть між різними експертами немає єдиної думки щодо, наприклад, вакцинації людей, які перехворіли, коли треба вакцинуватися.
Ми знаємо, що є офіційна позиція Міністерства охорони здоров’я, що потрібно вакцинуватися, незалежно від того, перехворів ти чи ні. Не потрібно виміряти антитіла, які є в організмі після хвороби. Це позиція, зокрема, найвищого органу в світі щодо охорони здоров’я - ВООЗ.
Але є думки окремих не просто експертів, а людей, які мають вчені звання, які мають великий досвід роботи в цій галузі, працюють безпосередньо з хворими. Наприклад, що потрібно почекати якийсь період і таке інше.
Все це ставить людей у ситуацію - а кому вірити.
