Чим небезпечний штам "Дельта"? Як відрізнити симптоми застуди від захворюваності на ковід? Чи є необхідність у повторній вакцинації чи бустерній дозі? Як мутує коронавірус і чи з’являться більш агресивні штами? Чому людство має звикати до пандемій? На ці питання в інтерв’ю "Апострофу" розповів учений-біохімік, професор, доктор біологічних наук, академік НАН України й директор Інституту біохімії ім. Палладіна НАН України СЕРГІЙ КОМІСАРЕНКО.
— В Україні спостерігається ріст захворюваності на коронавірус. За даними МОЗ, найбільше підтверджується зараження "Дельтою". У чому особливість цього штаму, у чому його небезпека?
— Небезпека в його мутації. Як вона відбувається? Коронавірус — це РНК-вірус, що містить рибонуклеїнову кислоту, яка має різні частини, які кодують різні протеїни. Зокрема, шипоподібний S-протеїн, який знаходиться на поверхні вірусу. І саме цей протеїн відповідає за зв’язування вірусу з клітинами людини, де й починається його розмноження.
У різних варіантах відбуваються різні мутації, які ми порівнюємо з первинним варіантом — "уханьським" коронавірусом. От у варіанті "Дельта" є декілька амінокислот у шипоподібному протеїні, які зробили його кращим для зв’язування з рецептором, і таким, який краще розвивається в клітинах людини. Він у сотні, а дехто каже, і в тисячу разів швидше розмножується в клітинах людини. Саме тому він і є настільки заразним. Зараз вважають, що приблизно 98–99 % хворих по всьому світу інфіковані саме цим варіантом коронавірусу. Він витісняє інші.
Клінічні ознаки в нього майже такі ж, як і в попередників, але є певні відмінності. Він почав заражати більш молодих людей. Можливо це через те, що в першу чергу були вакциновані люди похилого віку, а молодь ще залишається незахищеною.
— Щодо клінічної картини, які все ж відмінності з попередниками?
— Я не можу сказати, що є суттєві відмінності, та деякі все ж є. Клінічні прояви ми бачимо раніше, інкубаційний період коротший на два-три дні. А деякі з характерних ознак, до яких ми вже звикли, не проявляються — це втрата смаку та нюху. Але загалом перебіг захворювання більш гострий та тяжчий.
— Тобто він усе ж більш агресивний до організму людини?
— Він точно агресивніший, тому що може заражати більшу кількість клітин і розмножується швидше.
— Восени і взимку в нас ще зростає захворюваність на інші ГРВІ. Зважаючи на схожість клінічного перебігу коронавірусу та простуди, на які симптоми варто звернути увагу, які б вказали саме на інфікування ковідом?
— Незважаючи на схожість симптомів, перебіг коронавірусної хвороби відрізняється від звичайної застуди. Люди самі це відчувають. Це нетиповий для застуди стан. Але якщо є невпевненість, завжди краще звернутися до лікаря та здати ПЦР-тест.
— За останніми даними, імунітет після вакцинації зберігається рік. Зараз у деяких країнах практикують введення так званої бустерної — третьої дози — щоби його підсилити. А голова фармацевтичної компанії Pfizer Альберт Бурла припускає, що людям доведеться вакцинуватися кожного року. Але як тут розібратися, адже в когось імунітет буде зберігатися значно довше, у когось він може не зберегтися й до року. Як визначати, чи потрібна повторна вакцинація тій чи іншій людині?
— Щодо бустерної дози, то ВООЗ досі проти цього, тому що більшість людей на нашій планеті ще не вакциновані, і потрібно спочатку щепити їх хоча б двома дозами. Це важливо для ефективної боротьби з вірусом. Якщо будуть залишатися країни з низьким рівнем вакцинації, то вони стануть джерелом поширення вірусу серед інших країн. У нас зараз приблизно 8 млрд людей, і бажано було б щепити хоча б 80–85 %.
З іншого боку, третя доза може бути корисною для людей, у яких розвинулась слабка імунна відповідь після перших двох доз.
Але тут і виникає питання, а як перевірити силу імунної відповіді? Найбільш елементарно — це зробити тест на рівень антитіл. Але необов’язково рівень антитіл відповідає силі імунної відповіді. Тому що носіями імунної пам’яті є не антитіла, а лімфоцити. Є В-лімфоцити, які відповідають за гуморальний імунітет, та Т-лімфоцити, які відповідають за клітинний імунітет. Але це перевірити досить складно, такі дослідження проводяться лише в спеціалізованих науково-дослідних лабораторіях.
Та все ж, думаю, що третя доза буде необхідною, коли з’являться варіанти коронавірусу, які суттєво відрізняються від попередників. Але якщо з’являться нові й небезпечні варіанти, тоді буде необхідно переробляти вакцину, і повторно вакцинуватися препаратом, який буде спрямований проти нових штамів.
От мРНК вакцини, як Pfizer і Moderna, значно простіше модифікувати під нові варіанти. Досить замінити декілька нуклеотидів у їхній РНК, щоби навести синтез відповідних амінокислот в S-протеїнах, і зрештою буде вакцина.
І дійсно, є ймовірність, що кожен рік чи два, залежно від того, як буде зберігатися імунна пам’ять лімфоцитів, треба буде вакцинуватися повторно.
— Глави Pfizer і Moderna прогнозують закінчення пандемії вже через рік, чи не надто оптимістичні прогнози?
— Все залежатиме від агресивності вірусу. Вчені весь час вивчають коронавірус та шляхи його розвитку, і за їхніми даними можна буде говорити про завершення пандемії.
— Як взагалі зараз можна казати про завершення пандемії в той чи інший час?
- Мутації відбуваються абсолютно випадково. І слова глав компаній - це лише припущення, яке базується на динаміці розвитку інфекційного процесу, та тих зусиллях, які ми вкладаємо.
Давайте порівняємо епідемію СНІДу та коронавірусу. СНІД з’явився в 1983 році, а в 1986 відбувся перший світовий конгрес по цьому захворюванню. Тоді ще майбутній головний інфекціоніст Америки, радник президентів Дональда Трампа та Джо Байдена Тоні Фаучі заявив, що за два-три роки буде розроблена вакцина проти СНІДу. Минуло 35 років, а вакцини так і немає. Але є противірусні ліки, які допомагають, і зрештою майже ліквідували цю епідемію.
З коронавірусом навпаки, вчені думали, що за декілька місяців знайдуть ліки, а вдалося створити вакцину в надзвичайно короткі терміни. І це дає надію на те, що навіть при появі нових варіантів коронавірусу, ми зможемо ефективно з ними боротися й зупинити пандемію.
Читайте: "Чудо-ліки" від ковіду: чи допоможе українцям гумдопомога з США
— У МОЗ прогнозують пік пандемії коронавірусу на листопад. Нещодавно Центр громадського здоров’я провів дослідження для виявлення кількості людей, які вже мають антитіла до ковіду, і за попередніми даними таких у нас не менш як 40 %. Плюс до цього в нас уже 13 % повністю вакцинованих українців. Це допоможе пройти пік легше, у порівнянні з минулим роком?
— У нас немає 50 % людей з імунітетом. На жаль, це значно менший відсоток. Зрозуміло, що вони брали людей, які перехворіли на ковід і мають певний імунітет, але вакцинація дає потужнішу імунну відповідь, ніж перенесення захворювання.
Зважаючи на те, що варіант "Дельта" - більш агресивний та небезпечний, то треба готуватися до всього. Вірогідно, уже наприкінці жовтня — на початку листопада в нас буде пік захворюваності. Треба вакцинуватися. Це єдине, що може допомогти.
— Але згідно з різними соцопитування, близько половини українців не хочуть робити щеплення. Як ми подолаємо пандемію, якщо у нас такий великий відсоток антивакцинаторів?
— Це погано. Ці люди ставлять під загрозу не лише своє здоров’я, але й здоров’я тих людей, яких вони будуть заражати.
ЗМІ мають пропагувати й переконувати людей. Ви погляньте, головний антивакцинатор Америки заразився й помер від ковіду. І вже коли він дуже тяжко захворів, і був на межі між життям та смертю, він сказав, що відмовився від антивакцинальних настроїв і заявив, що треба було вакцинуватися. Так само було у Франції, і в Німеччині.
Я у жодному разі не бажаю їм зла, нехай вони будуть живі і здорові, але вони ведуть пропаганду проти вакцин. Зараз вони кажуть, що вакцини не працюють, адже люди все одно інфікуються, то навіщо вакцинуватися. Так, є варіанти коронавірусу, які більш стійкі до вакцин, але все одно вакцина діє, вона допомагає перенести хворобу в легкій формі. Усі вакцини, які визнані міжнародними медичними регуляторними установами, діють проти існуючих варіантів ковіду, і проти "Дельта" також.
— Деякі спеціалісти кажуть, що світ вступає в "еру пандемій". Віруси частіше почали передаватися від тварин до людей, а ті, своєю чергою, через високу мобільність, можуть дуже швидко їх розносити на великі відстані. Що ви думаєте з цього приводу?
— З останнього, знову було підтверджено, що коронавірус має природнє походження. У деяких країнах, не тільки в Китаї, а й у Лаосі й ще поруч, знайшли кажанів у яких виявили вірус, який дуже нагадує саме той, який був в Ухані. А загалом, кажани є великим резервуаром для вірусів, а вони становлять майже одну чверть від усіх ссавців існуючих на Землі.
Коли я вчився в медінституті, і в нас викладали мікробіологію з вірусологією, говорили, що існують віруси для рослин, тварин і людей. І як правило люди не хворіють на віруси, якими хворіють тварини. Але це не так, понад 60 % мікроорганізмів є спільними і для людей, і для тварин. І ми заражаємося від тварин, які є носіями.
Нас на планеті стає все більше, ми вторгаємося в ареали існування тварин, птахів, і, звичайно, вони захищаються, заражаючи нас. Плюс, поширення інфекції відбувається значно швидше, ніж 200 років тому. Тоді не існувало літаків, які за декілька годин перелітали океани, тоді люди так масово не переміщалися. Так що ми повинні до цього звикати й навчатися боротися з цим.
